COCAIN 99% darknet телеграм Красноармейск

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.

Я сижу тут, да снова стираю мозги. Делаю это каждый раз, когда закладки у меня в кармане. Чувствую себя как пчелка, игла в руках, готовая проникнуть в мои ноздри. Сегодня я расскажу тебе историю о том, как купил кокаин и кутил с девушками двое суток подряд. Готов ли ты к этой пикантной и красочной истории? И так, приступим к повествованию. Было это где-то в прошлом году, когда я еще был молодым и безмятежным. Весь день просидел на работе, ждал своей зарплаты. Когда наконец получил кругленькую сумму, сразу ломанулся искать своего поставщика. Сидел я на скамейке в парке, курил марихуану и размышлял о жизни, когда вдруг слышу знакомый голос: - Эй, бро! Ты не против, если я присоединюсь? Обернулся и увидел своего старого друга, которого не видел уже давно. Радостно кивнул ему в ответ и сказал: - Конечно, присоединяйся! Что нового? Друг достал из кармана пакетик с белым порошком и сказал: - Посмотри, что у меня есть. Кокаин, бро! Только что купил, самое время попробовать. Меня захлестнуло возбуждение. Долго я уже хотел попробовать эту штуку, но никак не складывалось. А тут такая возможность. Я достал свою наличку, а друг уже высыпал мне немного порошка на руку. Сделал быстрый вдох и принял интраназальное введение. Через пару минут ощутил, как мир вокруг меня начал меняться. Я почувствовал себя на вершине мира, готовый пробить на измену все свои границы. С этой мыслью я и двинулся дальше. Мы пошли в ночной клуб, где нас уже ждали две красивые девушки. Они развлекались на танцполе, я сразу заметил, что они тоже сдулись. - Эй, малышки, хотите поближе познакомиться? - сказал я, прикрывая глаза от яркого света клуба. Девушки подошли ближе, и мы приступили к бзикнуться втроем. Мы танцевали, целовались и проводили руками по телам друг друга. Все это было прекрасно, но кокаин делал свое дело. Прошел час, и я уже начал терять реальность. Галлюцинации стали более яркими и невероятными. Я видел цветы, которые менялись перед глазами, и чувствовал легкость во всем теле. Ночь превратилась в день, а мы все еще не прекращали наше веселье. Подружки были также в курсе ситуации и продолжали поддакивать мне. Все это было просто нереально. Но вот настало время расходиться. Мы проводили девушек до такси и остались вдвоем с другом. Он сказал: - Ну что, бро, как тебе наша маленькая поездка в космос? Я улыбнулся и ответил: - Невероятно! Я растворился в ночи и попал в другой мир. Спасибо, друг, что показал мне этот бзик. Мы потратили еще несколько часов на разговоры о жизни, мечтах и наркотиках. Я понял, что кокаин - это не игрушка. Это сильное вещество, которое может затянуть тебя в свои объятия и никогда не отпустить. С тех пор я стараюсь контролировать себя. Я знаю, что мне нужно оставаться на своем пути и не допускать себя до ситуаций, когда можно взять в касание опасности. И так, друзья, вот и заканчивается моя история. Надеюсь, что она вам понравилась и дала некоторые мысли на размышление. И помните - каждый наш шаг влияет на наше будущее.